1-а СамуїловаРозділ 6 |
|
1 |
|
2 І покликали филисти́мляни жерці́в та ворожби́тів, говорячи: „Що́ робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце? “ |
|
3 А ті сказали: „Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його по́рожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, — тоді будете ви́лікувані, і ви пізнаєте, чому́ не відступає Його рука від вас“. |
|
4 І ті спитали: „Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо́ Йому?“ А ті відказали: „За числом филисти́мських воло́дарів — п'ять золотих боля́чок та п'ять золотих мишей. Бо одна пора́за для всіх вас та для ваших володарів. |
|
5 І зробі́ть подоби ваших боля́чок та подоби ваших мише́й, що вигу́блюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, — може Він поле́гчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого кра́ю. |
|
6 І чого́ ви будете робити запеклими свої серця́, як робили запеклим серце своє Єгипет та фарао́н? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли? |
|
7 А тепер візьміть, і зробіть одно́го ново́го воза, і візьміть дві дійні́ коро́ві, що на них не накладалося ярма́, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому. |
|
8 І ві́зьмете Господнього ковче́га, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесе́те Йому жертвою за провину, покладете в скри́ні збо́ку її. І відпустите його, і він пі́де. |
|
9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, — він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, — випа́док то був нам“. |
|
10 І зробили ті люди так. І взяли́ вони дві дійні́ коро́ві, і запрягли́ їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома. |
|
11 І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скри́ню, і золоті миші, і подоби їхніх боля́чок. |
|
12 І коро́ви пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією би́тою дорогою та все ревли́, і не відхиля́лися ні право́руч, ні ліво́руч. А филисти́мські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу. |
|
13 А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели́ вони очі свої та й побачили ковчега, — і зраділи, що побачили! |
|
14 А віз увійшов на поле бет-шемеша́нина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів прине́сли цілопа́ленням для Господа. |
|
15 А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була́ з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому ка́мені. А люди Бет-Шемешу прине́сли цілопа́лення, і прино́сили того дня жертви для Господа. |
|
16 А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону. |
|
17 А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господе́ві жертвою за провину: одна за Ашдо́д, одна за Га́зу, одна за Ашкело́н, одна за Ґат, одна за Екро́н. |
|
18 А золоті миші були́ за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста тверди́нного й аж до безмурного села́, і аж до великого ка́меня, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знахо́диться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса. |
|
19 І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між наро́дом п'ятдеся́т тисяч чоловіка та сімдеся́т чоловіка. І був народ у жало́бі, бо Господь ударив народ великою пора́зкою. |
|
20 І сказали люди Бет-Шемешу: „Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він пі́де від нас?“ |
|
21 І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: „Филисти́мляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до се́бе“. |
1-я книга ЦарствГлава 6 |
|
1 |
|
2 Они созвали своих священников и прорицателей и спросили их: |
|
3 |
|
4 Филистимляне спросили: |
|
5 Итак, сделайте изваяния ваших наростов и изваяния мышей, опустошающих вашу землю, и отдайте это золото Богу Израиля. Может быть, Он перестанет наказывать вас, ваших богов и вашу землю. |
|
6 Не упрямствуйте подобно фараону и египтянам. Только когда Бог наказал их, они разрешили израильтянам покинуть Египет. |
|
7 Вы должны построить новую повозку и взять двух коров, которые только что отелились и на которых не работали в поле. Впрягите их в повозку, а телят отведите домой, поставьте в загон и не давайте им следовать за матерями. |
|
8 Поставьте ковчег Господа на повозку, а золотые изваяния, которые вы принесёте в жертву Богу, чтобы Он простил вам грехи ваши, положите в дорожную сумку рядом с ковчегом, и отпустите повозку. |
|
9 И смотрите, если повозка пойдёт прямо в Вефсамису, на Израильскую землю, то это Господь послал нам это великое несчастье. Если же коровы не пойдут туда, то мы будем знать, что Бог Израиля не наказывал нас и все наши несчастья случайны». |
|
10 |
|
11 Затем филистимляне поставили на повозку ковчег Соглашения Господнего и мешок с золотыми мышами и изваяниями наростов. |
|
12 Коровы пошли прямо в Вефсамису. Они мычали всю дорогу и шли прямо, не сворачивая ни направо, ни налево. Правители же филистимские следовали за ними до самых пределов Вефсамиса. |
|
13 |
|
14 Повозка пришла на поле, принадлежащее вефсамитянину Иисусу, и остановилась там возле большого камня. Жители Вефсамиса раскололи повозку на дрова, а коров принесли Господу в жертву всесожжения. Левиты сняли ковчег Господа и дорожную сумку с золотыми изваяниями и поставили всё это на большой камень. В тот день жители Вефсамиса принесли всесожжения и жертвы Господу. |
|
15 |
|
16 Пять филистимских правителей видели всё это и в тот же день отправились обратно в Екрон. |
|
17 |
|
18 А золотых мышей было по числу городов и сёл, принадлежащих пяти филистимским правителям. Камень, на который жители Вефсамиса поставили ковчег Господа, и до сих пор лежит на поле Иисуса вефсамитянина. |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
1-а СамуїловаРозділ 6 |
1-я книга ЦарствГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 І покликали филисти́мляни жерці́в та ворожби́тів, говорячи: „Що́ робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце? “ |
2 Они созвали своих священников и прорицателей и спросили их: |
|
3 А ті сказали: „Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його по́рожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, — тоді будете ви́лікувані, і ви пізнаєте, чому́ не відступає Його рука від вас“. |
3 |
|
4 І ті спитали: „Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо́ Йому?“ А ті відказали: „За числом филисти́мських воло́дарів — п'ять золотих боля́чок та п'ять золотих мишей. Бо одна пора́за для всіх вас та для ваших володарів. |
4 Филистимляне спросили: |
|
5 І зробі́ть подоби ваших боля́чок та подоби ваших мише́й, що вигу́блюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, — може Він поле́гчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого кра́ю. |
5 Итак, сделайте изваяния ваших наростов и изваяния мышей, опустошающих вашу землю, и отдайте это золото Богу Израиля. Может быть, Он перестанет наказывать вас, ваших богов и вашу землю. |
|
6 І чого́ ви будете робити запеклими свої серця́, як робили запеклим серце своє Єгипет та фарао́н? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли? |
6 Не упрямствуйте подобно фараону и египтянам. Только когда Бог наказал их, они разрешили израильтянам покинуть Египет. |
|
7 А тепер візьміть, і зробіть одно́го ново́го воза, і візьміть дві дійні́ коро́ві, що на них не накладалося ярма́, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому. |
7 Вы должны построить новую повозку и взять двух коров, которые только что отелились и на которых не работали в поле. Впрягите их в повозку, а телят отведите домой, поставьте в загон и не давайте им следовать за матерями. |
|
8 І ві́зьмете Господнього ковче́га, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесе́те Йому жертвою за провину, покладете в скри́ні збо́ку її. І відпустите його, і він пі́де. |
8 Поставьте ковчег Господа на повозку, а золотые изваяния, которые вы принесёте в жертву Богу, чтобы Он простил вам грехи ваши, положите в дорожную сумку рядом с ковчегом, и отпустите повозку. |
|
9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, — він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, — випа́док то був нам“. |
9 И смотрите, если повозка пойдёт прямо в Вефсамису, на Израильскую землю, то это Господь послал нам это великое несчастье. Если же коровы не пойдут туда, то мы будем знать, что Бог Израиля не наказывал нас и все наши несчастья случайны». |
|
10 І зробили ті люди так. І взяли́ вони дві дійні́ коро́ві, і запрягли́ їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома. |
10 |
|
11 І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скри́ню, і золоті миші, і подоби їхніх боля́чок. |
11 Затем филистимляне поставили на повозку ковчег Соглашения Господнего и мешок с золотыми мышами и изваяниями наростов. |
|
12 І коро́ви пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією би́тою дорогою та все ревли́, і не відхиля́лися ні право́руч, ні ліво́руч. А филисти́мські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу. |
12 Коровы пошли прямо в Вефсамису. Они мычали всю дорогу и шли прямо, не сворачивая ни направо, ни налево. Правители же филистимские следовали за ними до самых пределов Вефсамиса. |
|
13 А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели́ вони очі свої та й побачили ковчега, — і зраділи, що побачили! |
13 |
|
14 А віз увійшов на поле бет-шемеша́нина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів прине́сли цілопа́ленням для Господа. |
14 Повозка пришла на поле, принадлежащее вефсамитянину Иисусу, и остановилась там возле большого камня. Жители Вефсамиса раскололи повозку на дрова, а коров принесли Господу в жертву всесожжения. Левиты сняли ковчег Господа и дорожную сумку с золотыми изваяниями и поставили всё это на большой камень. В тот день жители Вефсамиса принесли всесожжения и жертвы Господу. |
|
15 А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була́ з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому ка́мені. А люди Бет-Шемешу прине́сли цілопа́лення, і прино́сили того дня жертви для Господа. |
15 |
|
16 А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону. |
16 Пять филистимских правителей видели всё это и в тот же день отправились обратно в Екрон. |
|
17 А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господе́ві жертвою за провину: одна за Ашдо́д, одна за Га́зу, одна за Ашкело́н, одна за Ґат, одна за Екро́н. |
17 |
|
18 А золоті миші були́ за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста тверди́нного й аж до безмурного села́, і аж до великого ка́меня, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знахо́диться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса. |
18 А золотых мышей было по числу городов и сёл, принадлежащих пяти филистимским правителям. Камень, на который жители Вефсамиса поставили ковчег Господа, и до сих пор лежит на поле Иисуса вефсамитянина. |
|
19 І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між наро́дом п'ятдеся́т тисяч чоловіка та сімдеся́т чоловіка. І був народ у жало́бі, бо Господь ударив народ великою пора́зкою. |
19 |
|
20 І сказали люди Бет-Шемешу: „Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він пі́де від нас?“ |
20 |
|
21 І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: „Филисти́мляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до се́бе“. |
21 |